CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Chr. 34
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2 Chronicles

Chapter 34

1 JOSIAH was eight years old when he began to reign, and he reigned thirty-one years in Jerusalem.

2 And he did that which was right in the sight of the LORD, and walked in the ways of David his father, and he turned neither to the right hand nor to the left.

3 For in the eighth year of his reign, while he was still a little boy, he began to pray to the LORD the God of David his father; and in the twelfth year he began to purge Judah and the inhabitants of Jerusalem. Moreover he began to demolish altars, idols, carved images, and idol temples,

4 And the decorations, necklaces, bells, and all the trees that were made for idols, he broke in pieces and ground them to dust and scattered their ashes upon the graves of those who had sacrificed to them.

5 And the bones of the priests who served them, he dug out of their graves and brought them and burned them, and cleansed Judah and Jerusalem.

6 And so did he in the cities of Manasseh and Ephraim and Simeon and Naphtali, in their streets round about.

7 And when he had broken down the altars and smashed in pieces the images, and ground them into dust and scattered it throughout all the land of Israel, he returned to Jerusalem.

8 Now in the eighteenth year of his reign, when he had purged the land of Israel and his own house, he sent for Shaphan the son of Azaliah and Maasiah the scribe of the city, and said to them, Go, repair the house of the LORD your God.

9 And when they came to Hilkiah the high priest, they delivered the money that was brought into the house of the LORD, which the Levites the keepers of the doors had collected from Manasseh and Ephraim and from all the remnant of Israel and from all Judah and Benjamin and from all the inhabitants of Jerusalem.

10 And they delivered it into the hands of the workmen who had the oversight of the house of the LORD, and they gave it to the workmen who did the work in the house of the LORD, to repair and to plaster the house;

11 And they gave it also to the carpenters and to the masons and to those who bought precious stones and timber for the repairing and for the plastering of the house which the kings of Judah had destroyed.

12 And the men did the work of the sanctuary faithfully; and the overseers over them were Nahat and Obadiah, the Levites, of the sons of Merari; and Zechariah and Shallum, of the sons of the Kohathites, and the singers and the Levites who played with the instruments of music,

13 And all those who did the work in any manner of service; and of the Levites there were scribes and officers and porters who acted as overseers.

14 And when they carried out the money that had been brought into the house of the LORD, Hilkiah the priest found a book of the law of the LORD given by Moses.

15 And Hilkiah the priest said to Shaphan the scribe, I have found the book of the law in the house of the LORD. And Hilkiah the priest gave the book to Shaphan.

16 And Shaphan the scribe told the king what Hilkiah had told him, and brought him word, saying, All that you have committed to your servants, they do.

17 And they have spent the money for the repair of the house of the LORD, and have given account to the overseers and to the workmen.

18 Then Shaphan the scribe told the king, saying, Hilkiah the priest has given me a book. And Shaphan read it before the king.

19 And it came to pass when the king had heard the words of the law, he tore his clothes.

20 Then the king commanded Hilkiah and Ahikam the son of Shaphan and Abchor the son of Micah and Shaphan the scribe and Asaiah the steward of the king's household, saying,

21 Go, pray before the LORD for me and for the people of Israel and Judah concerning the words of this book that is found; for great is the wrath of the LORD that is poured out upon us, because our fathers have not hearkened to the words of the LORD to do after all that is written concerning us in this book.

22 So Hilkiah and those whom the king had appointed, went to Huldi the prophetess, the wife of Shallum the son of Tikvah, the son of Hisdah the keeper of the vessels (now she dwelt in Jerusalem in meditation) and they spoke to her according to the king's command.

23 And she said to them. Thus says the LORD God of Israel: Tell the man who sent you to me,

24 Thus says the LORD: Behold, I will bring evil upon this place and upon its inhabitants, even all the curses that are written in the book which they have read before the king of Judah,

25 Because they have forsaken me and have worshipped other gods and have provoked me to anger with the works of their hands; therefore my wrath shall be poured out upon this place, and shall not be quenched.

26 And as for the king of Judah, who sent you to inquire of the LORD, SO shall you say to him: Thus says the LORD God of Israel concerning the words which you have heard:

27 Because your heart was humbled, and you did tremble before the LORD when you heard these things which I will bring against this place and against its inhabitants, and have humbled yourself before me and have rent your clothes and wept before me; I have heard you also, says the LORD.

28 Therefore, I will gather you to your fathers, and you shall be gathered to your grave in peace, and your eyes shall not see all the evil that I will bring upon this place and upon its inhabitants. So they brought back the word to the king.

29 Then the king sent and gathered together all the elders of Judah and Jerusalem.

30 And the king went up into the house of the LORD, and all the men of Judah and the inhabitants of Jerusalem and the priests and the Levites and all the people, great and small; and he read before them all the words of the book of the covenant that was found in the house of the LORD.

31 And the king stood in his place and made a covenant before the LORD, to walk after the LORD and to keep his commandments and his statutes and his testimonies, with all his heart and with his whole soul, to perform the words of the covenant which are written in this book.

32 And he caused all who were present in Jerusalem and Benjamin to stand to it. And the inhabitants of Jerusalem did according to the covenant of the LORD God of their fathers.

33 And Josiah took away all the abominations which the LORD had destroyed before the children of Israel, and he made all the people who were found in Israel to serve the LORD their God. And they did not go astray from following the LORD God of their fathers.

2-а хронiки

Розділ 34

1 Йосі́я був віку восьми́ літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані право́руч, ані ліво́руч.

3 І восьмого року царюва́ння свого, бувши ще юнако́м, розпоча́в він зверта́тися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від па́гірків, і Аста́рт, і бовва́нів рі́заних та литих.

4 І порозбивали перед ним Ваалові же́ртівники, а стовпи́ сонця, що були на них, він повиру́бував, а Астарти, і бовва́ни різані та литі полама́в і розтер, і розкидав на гроби́ тих, хто прино́сив їм жертви.

5 А кості жерців попалив на їхніх же́ртівниках, і очи́стив Юдею та Єрусалим.

6 А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навко́ло

7 порозбива́в же́ртівники та Аста́рти, і потовк бовва́ни на порох, а всі ідоли сонця повиру́бував в усьому Ізраїлевому кра́ї, і вернувся до Єрусалиму.

8 А вісімнадцятого року царюва́ння його́, по очи́щенні Кра́ю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та ка́нцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб напра́вити дім Господа, Бога його.

9 І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було зне́сене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли́ поро́га, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та ме́шканців Єрусалиму.

10 I дали́ на руку робітникі́в праці, приста́влених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали́ на відбудову та на направу Божого дому.

11 І дали́ вони те́слям, і будівни́чим, щоб купувати те́сане камі́ння та дере́ва на зв'я́зування та на покриття́ домів, що їх понищили Юдині царі.

12 А ті люди чесно вико́нували працю, а над ними були́ поста́влені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керува́ння. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаря́ддях,

13 були над носія́ми, і керували всіма́ робітника́ми на кожну роботу; а з Левитів були писарі́ й уря́дники та придве́рні.

14 А коли вони виймали срібло, прине́сене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Зако́ну, даного через Мойсея.

15 І відповів Хілкійя й сказав до пи́саря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі книгу Зако́ну!“ І дав Хілкійя ту книгу Шафанові.

16 І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс царе́ві ще відповідь, говорячи: „Усе, що да́но через твоїх рабів, вони роблять.

17 І вони ви́сипали те срібло, що зна́йдене в Господньому домі, і дали його на руку приста́влених та на руку робітникі́в праці“.

18 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав з неї перед царем.

19 І сталося, як цар почув слова́ книги Зако́ну, то розде́р свої шати...

20 І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:

21 „Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова́ цієї книги, що зна́йдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші не дотри́мували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі“.

22 І пішов Хілкійя та ті, кому́ звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сто́рожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Ново́му Місті, — і говорили до неї про це.

23 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

24 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі ті прокля́ття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

25 за те, що вони поки́нули Мене й кадили іншим бога́м, щоб гніви́ти Мене всіма́ ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, — і він не погасне.

26 А Юдиному царе́ві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — про ті слова́, які ти чув:

27 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокори́вся перед лицем Бога свого, коли ти почув слова́ Його на це місце та на ме́шканців його, і ти впокори́вся перед лицем Моїм, і розде́р свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

28 Ось Я прилучу́ тебе до батькі́в твоїх, і ти бу́деш прилу́чений до гробі́в своїх у споко́ї, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу́ на оце місце та на ме́шканців його!“ І вони прине́сли відповідь цареві.

29 А цар послав, і зібрав усіх старши́х Юдеї та Єрусалиму.

30 І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і ме́шканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до мало́го, і він прочитав уго́лос слова́ книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.

31 І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб вико́нувати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі.

32 І наставив він кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І ме́шканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.

33 І Йосі́я повикидав усі поганські гидо́ти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знахо́дився в Ізраїлі, служити Господе́ві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.

2 Chronicles

Chapter 34

2-а хронiки

Розділ 34

1 JOSIAH was eight years old when he began to reign, and he reigned thirty-one years in Jerusalem.

1 Йосі́я був віку восьми́ літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.

2 And he did that which was right in the sight of the LORD, and walked in the ways of David his father, and he turned neither to the right hand nor to the left.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані право́руч, ані ліво́руч.

3 For in the eighth year of his reign, while he was still a little boy, he began to pray to the LORD the God of David his father; and in the twelfth year he began to purge Judah and the inhabitants of Jerusalem. Moreover he began to demolish altars, idols, carved images, and idol temples,

3 І восьмого року царюва́ння свого, бувши ще юнако́м, розпоча́в він зверта́тися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від па́гірків, і Аста́рт, і бовва́нів рі́заних та литих.

4 And the decorations, necklaces, bells, and all the trees that were made for idols, he broke in pieces and ground them to dust and scattered their ashes upon the graves of those who had sacrificed to them.

4 І порозбивали перед ним Ваалові же́ртівники, а стовпи́ сонця, що були на них, він повиру́бував, а Астарти, і бовва́ни різані та литі полама́в і розтер, і розкидав на гроби́ тих, хто прино́сив їм жертви.

5 And the bones of the priests who served them, he dug out of their graves and brought them and burned them, and cleansed Judah and Jerusalem.

5 А кості жерців попалив на їхніх же́ртівниках, і очи́стив Юдею та Єрусалим.

6 And so did he in the cities of Manasseh and Ephraim and Simeon and Naphtali, in their streets round about.

6 А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навко́ло

7 And when he had broken down the altars and smashed in pieces the images, and ground them into dust and scattered it throughout all the land of Israel, he returned to Jerusalem.

7 порозбива́в же́ртівники та Аста́рти, і потовк бовва́ни на порох, а всі ідоли сонця повиру́бував в усьому Ізраїлевому кра́ї, і вернувся до Єрусалиму.

8 Now in the eighteenth year of his reign, when he had purged the land of Israel and his own house, he sent for Shaphan the son of Azaliah and Maasiah the scribe of the city, and said to them, Go, repair the house of the LORD your God.

8 А вісімнадцятого року царюва́ння його́, по очи́щенні Кра́ю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та ка́нцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб напра́вити дім Господа, Бога його.

9 And when they came to Hilkiah the high priest, they delivered the money that was brought into the house of the LORD, which the Levites the keepers of the doors had collected from Manasseh and Ephraim and from all the remnant of Israel and from all Judah and Benjamin and from all the inhabitants of Jerusalem.

9 І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було зне́сене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли́ поро́га, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та ме́шканців Єрусалиму.

10 And they delivered it into the hands of the workmen who had the oversight of the house of the LORD, and they gave it to the workmen who did the work in the house of the LORD, to repair and to plaster the house;

10 I дали́ на руку робітникі́в праці, приста́влених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали́ на відбудову та на направу Божого дому.

11 And they gave it also to the carpenters and to the masons and to those who bought precious stones and timber for the repairing and for the plastering of the house which the kings of Judah had destroyed.

11 І дали́ вони те́слям, і будівни́чим, щоб купувати те́сане камі́ння та дере́ва на зв'я́зування та на покриття́ домів, що їх понищили Юдині царі.

12 And the men did the work of the sanctuary faithfully; and the overseers over them were Nahat and Obadiah, the Levites, of the sons of Merari; and Zechariah and Shallum, of the sons of the Kohathites, and the singers and the Levites who played with the instruments of music,

12 А ті люди чесно вико́нували працю, а над ними були́ поста́влені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керува́ння. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаря́ддях,

13 And all those who did the work in any manner of service; and of the Levites there were scribes and officers and porters who acted as overseers.

13 були над носія́ми, і керували всіма́ робітника́ми на кожну роботу; а з Левитів були писарі́ й уря́дники та придве́рні.

14 And when they carried out the money that had been brought into the house of the LORD, Hilkiah the priest found a book of the law of the LORD given by Moses.

14 А коли вони виймали срібло, прине́сене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Зако́ну, даного через Мойсея.

15 And Hilkiah the priest said to Shaphan the scribe, I have found the book of the law in the house of the LORD. And Hilkiah the priest gave the book to Shaphan.

15 І відповів Хілкійя й сказав до пи́саря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі книгу Зако́ну!“ І дав Хілкійя ту книгу Шафанові.

16 And Shaphan the scribe told the king what Hilkiah had told him, and brought him word, saying, All that you have committed to your servants, they do.

16 І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс царе́ві ще відповідь, говорячи: „Усе, що да́но через твоїх рабів, вони роблять.

17 And they have spent the money for the repair of the house of the LORD, and have given account to the overseers and to the workmen.

17 І вони ви́сипали те срібло, що зна́йдене в Господньому домі, і дали його на руку приста́влених та на руку робітникі́в праці“.

18 Then Shaphan the scribe told the king, saying, Hilkiah the priest has given me a book. And Shaphan read it before the king.

18 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав з неї перед царем.

19 And it came to pass when the king had heard the words of the law, he tore his clothes.

19 І сталося, як цар почув слова́ книги Зако́ну, то розде́р свої шати...

20 Then the king commanded Hilkiah and Ahikam the son of Shaphan and Abchor the son of Micah and Shaphan the scribe and Asaiah the steward of the king's household, saying,

20 І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:

21 Go, pray before the LORD for me and for the people of Israel and Judah concerning the words of this book that is found; for great is the wrath of the LORD that is poured out upon us, because our fathers have not hearkened to the words of the LORD to do after all that is written concerning us in this book.

21 „Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова́ цієї книги, що зна́йдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші не дотри́мували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі“.

22 So Hilkiah and those whom the king had appointed, went to Huldi the prophetess, the wife of Shallum the son of Tikvah, the son of Hisdah the keeper of the vessels (now she dwelt in Jerusalem in meditation) and they spoke to her according to the king's command.

22 І пішов Хілкійя та ті, кому́ звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сто́рожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Ново́му Місті, — і говорили до неї про це.

23 And she said to them. Thus says the LORD God of Israel: Tell the man who sent you to me,

23 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

24 Thus says the LORD: Behold, I will bring evil upon this place and upon its inhabitants, even all the curses that are written in the book which they have read before the king of Judah,

24 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі ті прокля́ття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

25 Because they have forsaken me and have worshipped other gods and have provoked me to anger with the works of their hands; therefore my wrath shall be poured out upon this place, and shall not be quenched.

25 за те, що вони поки́нули Мене й кадили іншим бога́м, щоб гніви́ти Мене всіма́ ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, — і він не погасне.

26 And as for the king of Judah, who sent you to inquire of the LORD, SO shall you say to him: Thus says the LORD God of Israel concerning the words which you have heard:

26 А Юдиному царе́ві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — про ті слова́, які ти чув:

27 Because your heart was humbled, and you did tremble before the LORD when you heard these things which I will bring against this place and against its inhabitants, and have humbled yourself before me and have rent your clothes and wept before me; I have heard you also, says the LORD.

27 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокори́вся перед лицем Бога свого, коли ти почув слова́ Його на це місце та на ме́шканців його, і ти впокори́вся перед лицем Моїм, і розде́р свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

28 Therefore, I will gather you to your fathers, and you shall be gathered to your grave in peace, and your eyes shall not see all the evil that I will bring upon this place and upon its inhabitants. So they brought back the word to the king.

28 Ось Я прилучу́ тебе до батькі́в твоїх, і ти бу́деш прилу́чений до гробі́в своїх у споко́ї, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу́ на оце місце та на ме́шканців його!“ І вони прине́сли відповідь цареві.

29 Then the king sent and gathered together all the elders of Judah and Jerusalem.

29 А цар послав, і зібрав усіх старши́х Юдеї та Єрусалиму.

30 And the king went up into the house of the LORD, and all the men of Judah and the inhabitants of Jerusalem and the priests and the Levites and all the people, great and small; and he read before them all the words of the book of the covenant that was found in the house of the LORD.

30 І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і ме́шканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до мало́го, і він прочитав уго́лос слова́ книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.

31 And the king stood in his place and made a covenant before the LORD, to walk after the LORD and to keep his commandments and his statutes and his testimonies, with all his heart and with his whole soul, to perform the words of the covenant which are written in this book.

31 І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб вико́нувати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі.

32 And he caused all who were present in Jerusalem and Benjamin to stand to it. And the inhabitants of Jerusalem did according to the covenant of the LORD God of their fathers.

32 І наставив він кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І ме́шканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.

33 And Josiah took away all the abominations which the LORD had destroyed before the children of Israel, and he made all the people who were found in Israel to serve the LORD their God. And they did not go astray from following the LORD God of their fathers.

33 І Йосі́я повикидав усі поганські гидо́ти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знахо́дився в Ізраїлі, служити Господе́ві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.

1.0x